пурин

[purɪn] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Органічна гетероциклічна сполука, що є основою для пуринових основ (аденін, гуанін) у нуклеїнових кислотах ДНК і РНК, а також у багатьох важливих біологічних молекулах, таких як АТФ.

  2. Група похідних цієї сполуки (пуринів), які є продуктами обміну речовин у організмі; підвищений рівень деяких з них (наприклад, сечової кислоти) може призводити до захворювань (подагра, сечокам’яна хвороба).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пурин, р. пурину, д. пуринові, з. пурин, о. пурином, м. пурині, к. пурине

Більше записів