пурин

1. Органічна гетероциклічна сполука, що є основою для пуринових основ (аденін, гуанін) у нуклеїнових кислотах ДНК і РНК, а також у багатьох важливих біологічних молекулах, таких як АТФ.

2. Група похідних цієї сполуки (пуринів), які є продуктами обміну речовин у організмі; підвищений рівень деяких з них (наприклад, сечової кислоти) може призводити до захворювань (подагра, сечокам’яна хвороба).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |