пуроміцин

[puromit͡sɪn] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Пуроміцин — антибіотик, отриманий з бактерії Streptomyces alboniger, що імітує структуру аміноацил-тРНК, тим самим припиняючи синтез білка в клітині шляхом обривання росту пептидного ланцюга; широко використовується в молекулярній біології як селективний агент у дослідженнях та для відбору трансформованих клітин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пуроміцин, р. пуроміцину, д. пуроміцинові, з. пуроміцин, о. пуроміцином, м. пуроміцині, к. пуроміцине

Більше записів