пуп’яночок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “пуп’янок” — зав’язь плода рослини, що залишається на його верхівці після опадання чашолистків і віночка.

2. У народній творчості та фольклорі (часто як персонаж казок) — образна, персоніфікована назва для позначення зав’язі або молодого плода, що символізує початок життя, ніжність, крихкість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |