пупсик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “пупс” — лялька з пластмаси або іншого матеріалу, що зображує немовля або маленьку дитину, часто з гнучкими кінцівками.

2. Переносно — про людину (переважно дитину або жінку), яка виглядає дуже молодо, мило та привабливо, нагадуючи собою ляльку.

3. У звертанні — пестливе, ласкаве прозивання до коханої людини, дитини або тварини.

Приклади вживання

Приклад 1:
— але вiн уже поклав трубку — молодець боєць, душка‑пупсик! — оскаженiлу од злоби, мов придержало за плече промельком думки: а як же воно мусить бути хх…рєново так жи‑ти — повсюдно викликаючи в людей, i не в самих ли‑ше жiнок, отакi на себе реакцiї!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Частина мови: іменник (однина) |