Значення
-
Невеликий заглиблений рубець на череві, що утворюється після відпадання пуповини у новонародженої дитини; середина черева.
-
У розмовній мові — центральна, найважливіша частина чого-небудь, середина (наприклад, *пупок землі*).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пупок, р. пупка, д. пупкові, з. пупок, о. пупком, м. пупкові, к. пупку