пупкування

[pupkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Діалетна назва процесу формування пупка у новонародженої дитини, загоєння пупкової ранки.

  2. У переносному значенні — надмірна концентрація уваги на собі, своїх проблемах або переживаннях; самозацикленість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пупкування, р. пупкування, д. пупкуванню, з. пупкування, о. пупкуванням, м. пупкуванні, к. пупкування

Більше записів