1. Історичний термін, що позначає політику та дії уряду Італії на чолі з прем’єр-міністром Джованні Джолітті на початку XX століття, спрямовані на інтеграцію таталійських робітничих рухів і соціалістичних сил у легальну парламентську систему держави з метою послаблення радикальної опозиції.
2. У переносному значенні — політика залучення колишніх опозиційних або радикальних сил до співпраці з існуючою владою шляхом поступок та інтеграції в офіційні структури.