Значення
-
Представник стародавнього семітського народу, що походив від фінікійських колоністів і проживав у Північній Африці (з центром у Карфагені); карфагенянин.
-
Рідкісна назва пунічної (карфагенської) мови, що належить до ханаанейської підгрупи семітських мов.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пунієць, р. пунійця, д. пунійцеві, з. пунійця, о. пунійцем, м. пунійцеві, к. пунійцю