пунієць

1. Представник стародавнього семітського народу, що походив від фінікійських колоністів і проживав у Північній Африці (з центром у Карфагені); карфагенянин.

2. Рідкісна назва пунічної (карфагенської) мови, що належить до ханаанейської підгрупи семітських мов.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |