пуніцин

Пуніцин — рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, походить від діалектного слова “пуніка” (пунька) — назви рослини або плоду бузини.

Пуніцин — у мовознавстві: прикметник, що стосується мови або культури стародавнього карфагенського населення (пунів), наприклад: пуніцин алфавіт, пуніцин період.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |