пульпа

1. М’яка, пухка, волокниста маса, що утворюється в результаті подрібнення, розмелювання або розмочування певних матеріалів (наприклад, деревини, целюлози, паперу, тютюну, буряків).

2. У стоматології — м’яка сполучна тканина, багата на нерви та кровоносні судини, що заповнює порожнину зуба (пульпова камера та кореневі канали); зубна мякоть.

3. У гірничій справі — суміш подрібненої руди або породи з водою, що рухається по трубах або жолобах.

4. У медицині — пухка речовина деяких органів (наприклад, селезінки).

5. У літературознавстві та масовій культурі — популярний, часто сенсаційний або пригодницький жанр масової літератури або кіно, що характеризується динамічним сюжетом, типізованими героями та певною стилізацією (від англ. pulp fiction).

Приклади вживання

Приклад 1:
A.Емаль B.Цемент C.Пульпа D.Дентин E.Періодонт 25. Стоматолог під час огляду порожнини рота хворого виявив запалення тканини, що оточують зуб.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |