1. Розірватися, лопнути з глухим звуком (про щось надуте або напружене).
2. Перен., розм. Зазнати невдачі, краху; зазнати поразки, провалитися (про справу, план тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Розірватися, лопнути з глухим звуком (про щось надуте або напружене).
2. Перен., розм. Зазнати невдачі, краху; зазнати поразки, провалитися (про справу, план тощо).