пуховик

1. Верхній зимовий одяг (куртка, пальто тощо), набитий пухом водоплавних птахів (качиним, гусячим) або штучними матеріалами, що має високу теплоізоляцію.

2. Рідка страва з борошна, затертого на воді або молоці; заправка, підлива.

3. (Діал.) М’яка пухка подушка, набита пухом або пір’ям.

Приклади вживання

Приклад 1:
Нагріла в пазусі гадюку, Що послі ізробила муку; Послала пуховик свині. Згадай, який прийшов до мене, Що ні сорочки не було; І постолів чорт мав у тебе, В кишені ж пусто, аж гуло; Чи знав ти, що такеє гроші?
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |