1. Так, що має властивість пухкості; рихло, нещільно, з порожнинами між частинками.
2. Перен. М’яко, об’ємно, з виглядом повноти (зазвичай про одяг або волосся).
пухко
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Знаєте: грунт, рiлля — пухко; тiльки що важко пройшов плуг, а недалеко панський маєток, а десь збираються води, i зелина буйно б’ється вгору. Знаєте: майбутнє не в обмашиненнi життя, а в притягненнi природи до машини.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прислівник () |