пуха

1. Рідкісне прізвище українського походження, можливо, пов’язане з діалектним словом “пуха” (пухка земля, пухкий сніг) або з особою, що мала пухку статуру.

2. У місцевих діалектах (зокрема, поліських) — пухка, рихла земля; ґрунт, легко піддається обробітку; також пухкий, м’який сніг.

3. У західних діалектах — повна, огрядна, пухка людина (зазвичай жінка або дитина).

Приклади вживання

Приклад 1:
Навмисно він поставив на крило Татарина, що ткав нам лишком пуха… Не на братів — на Ірода звірявсь! І от тепер, як скоїлося лихо, Іще повки назад свої бере, А нас, бійців, на смерть видиму кида!
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”

Частина мови: іменник (однина) |