пуголовок

[puɦoloʋok] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Личинка земноводних тварин (жаб, ропух, саламандр), що розвивається з ікри, має зовнішні зябра, велику голову та довгий хвіст, і згодом перетворюється на дорослу особу через метаморфоз.

  2. (переносне значення) Про людину, зовнішність якої нагадує цю личинку — з великою головою та незграбною поставою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пуголовок, р. пуголовка, д. пуголовкові, з. пуголовка, о. пуголовком, м. пуголовкові, к. пуголовку

Більше записів