пуголовач

[puɦoloʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від слова “пуголова” (вид головного убору) або пов’язане з діалектним “пугол” (пташеня, курча).

  2. У місцевих говірках може вживатися як прізвисько або назва персонажа фольклору, що вказує на особу з характерним головним убором або певними рисами поведінки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пуголовач, р. пуголовач, д. пуголовач, з. пуголовач, о. пуголовач, м. пуголовач, к. пуголовач

Більше записів