1. (діал.) Лякати, перелякувати когось, спричиняти відчуття страху.
2. (перен., діал.) Викликати відразу, огиду; відштовхувати своїм виглядом або поведінкою.
пудити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пудити — 1) мчати куди («сіла я в ту колію, пудить, гадаю, зараз буду його видіти»); 2) лякати кого (див. напудити, спуди-тись).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |