пудициція

[pudɪt͡sɪt͡sijɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (в римському праві) судовий процес, пов’язаний із захистом честі та гідності особи (особливо жінки), а також зі спірними питаннями моралі та добрих звичаїв.

  2. (переносно, рідко) надмірно пильне, пуританське або лицемірне ставлення до питань моралі, суворе засудження чи обговорення чиїхось вчинків з точки зору пристойності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пудициція, р. пудициції, д. пудициції, з. пудицицію, о. пудицицією, м. пудициції, к. пудициціє

Більше записів