пуд

1. Застаріла одиниця вимірювання маси, що дорівнює 16,38 кг (40 фунтам) і використовувалася в Україні до запровадження метричної системи.

2. Переносно: велика кількість чогось, велика вага (зазвичай у виразах на кшталт «цілий пуд»).

Приклади вживання

Приклад 1:
Як сха­ра­пуд­же­на ота­ра, ки­ну­лись во­ни врозтіч… хто ку­ди! Дех­то в другі се­ла; інші в ліси та бо­ло­та; а де­які аж на піч по­за­ла­зи­ли… Та­кий сум, на­че на се­ло бо­жа ка­ра впа­ла або та­тар­ва най­шла… Над­ворі більше жінок вид­но; а чо­ловіки, які бу­ли до­ма, бо­яли­ся з ха­ти й но­са витк­ну­ти.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Пiддурила Микиту, щоб той улiз у четвертий мiшок – зважить би то, скiлько в ньому пуд. (Смiється.)
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”

Приклад 3:
Ця баба щоосени закуповувала тисяч зо дві пудів вівса по п’ятдесят копійок, а по весні і влітку продавала його по два, по три і по чотири карбованці за пуд. Селянин Черепаха, бувши далеко розумніший за панів, бо пани, як він з’ясував собі вже давно, нічого не розуміють у селянських справах, цілком, одначе, визнавав розумову перевагу цієї баби.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”

Частина мови: іменник (однина) |