1. Стосуючись пубертату, тобто періоду статевого дозрівання в людини, що характеризується біологічними та психологічними змінами.
2. Пов’язаний з віком, у якому відбувається статеве дозрівання; властивий підлітковому віку.
пубертатний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я не подавав версифікаційних сигналів ані в пубертатний період, ані в сезон першої закоханості, ані на етапі хаотичного сексуального становлення. Я міг схилятися до спорадичного музикування, люмпенської портвейнізації, ганебних акварельних замальовок і навіть кінології (в сенсі — кінолюбительства), але віршувати, та ще й українською, мені й на думку не спадало.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Частина мови: прикментик () |