пуансон

[puɑnson] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Інструмент для штампування, карбування або пробивання отворів у металевих листах, що має виступаючу робочу частину, яка входить у відповідну матрицю.

  2. Верхня, рухома частина штампу, що закріплюється на повзуні преса і безпосередньо здійснює тиск на матеріал під час штампування, різання або інших операцій.

  3. У поліграфії — сталевий брусок з рельєфним зображенням літери чи знака, що використовується для виготовлення матриці при відливанні друкарських літер.

  4. У ювелірній справі — сталевий стрижень з вигравіруваним на торці позитивним (опуклим) зображенням, що служить для карбування (вибивання) рельєфу на виробі або для виготовлення інших інструментів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пуансон, р. пуансона, д. пуансонові, з. пуансон, о. пуансоном, м. пуансоні, к. пуансоне

Більше записів