птоломей

1. (Птоломей) — власна назва династії елліністичних правителів Єгипту (305–30 до н.е.), заснованої Птолемеєм I Сотером, полководцем Олександра Македонського.

2. (Птоломей) — чоловіче ім’я, поширене серед представників династії Птолемеїв, найвідомішим з яких є Клавдій Птолемей (бл. 100–бл. 170 н.е.), давньогрецький астроном, математик, географ, автор геоцентричної системи світу та фундаментальних наукових праць «Альмагест» і «Географія».

3. (птоломей) — заст. перен. про людину з застарілими, консервативними поглядами, яка відкидає нові ідеї (за аналогією з геоцентричною системою Птолемея, яка була спростована).

Приклади вживання слова:

птоломей

Приклад 1:
Водночас Птоломей погоджувався з Аристотелем: Земля має форму кулі. Взятися за створення нової теорії руху небесних тіл Птолемея спонукали результати тривалих спостережень александрійських астрономів : вони вказували на те , що видимі рухи Сонця, Місяця і планет набагато складніші , ніж вважали раніше, зокрема Евдокс і Аристотель.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”