Приклад 1:
Я просила пташечку говорити голосніше, щоб я не боялась її раптової смерті, і пташечка, на догоду мені, щосили напружувалась, вимовляючи кожне слово. Вона ходила за мною, як кришталева сновида, я водила її по калюжах і потіках, спеціально заводила в багно і на чужі городи красти помідори, але водила так, щоб не випускати білявку з поля зору, бо вона могла розсипатися на дрібні кришталеві друзки, або розіллятися молоком, або розчинитися в повітрі, або полетіти.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
— доброго ранку… отут пожнем і тут пожнем а це залишимо птахам що в обрії ледь золотяться… лампа і стіл і дорога… лампа — це хтось може прийде… пташечка снігу безнога… 272 мир вам мир у домі безкраїм… синє синє у білих накрапах… накрапає дощ притуляючи пелюстки — до моєї руки до моєї ріки… 273 III ВХІД ДО СТАРОГО ЯБЛУКА (Дзен) — бачив його з вуздечкою в лісі… вигадав що шукає коня рудої масті — жовта енергія? — трикутній хліб… — я не встигаю крім того на фіолетовий міст неможливо зійти… — як це ти не встигаєш хіба не ніч — початок дня?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
[Друга половина 1847, Орська кріпость] N. N. Сонце заходить, гори чорніють, Пташечка тихне, поле німіє. Радіють люде, що одпочинуть, А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”