псякування

[psjɑkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Власна назва одного з видів українського народного танцю, поширеного на Гуцульщині, який виконується в швидкому темпі з присіданням і викиданням ніг.

  2. переносному значенні) Невиразна, швидка, недоладна мова, що нагадує гавкіт; лайка, сварка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. псякування, р. псякування, д. псякуванню, з. псякування, о. псякуванням, м. псякуванні, к. псякування

Більше записів