1. Власна назва одного з видів українського народного танцю, поширеного на Гуцульщині, який виконується в швидкому темпі з присіданням і викиданням ніг.
2. (У переносному значенні) Невиразна, швидка, недоладна мова, що нагадує гавкіт; лайка, сварка.
псякування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |