Значення
-
(техн.) Явище в шаруватому зернистому матеріалі (наприклад, каталізаторі в реакторі), коли потік газу або рідини, що проходить крізь нього знизу, досягає такої швидкості, що частинки матеріалу починають переміщуватися і взаємодіяти одна з одною, набуваючи деяких властивостей рідини (зокрема, здатності перетікати), але без повного підвішення в потоці, як при справжньому зрідженні.
-
(перен., рідк.) Стан або процес, що лише зовні нагадує справжнє зрідження, об’єднання або перехід у рідку фазу, але за своєю суттю ним не є; імітація зрідження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. псевдозрідження, р. псевдозрідження, д. псевдозрідженню, з. псевдозрідження, о. псевдозрідженням, м. псевдозрідженні, к. псевдозрідження