1. У фізиці, зокрема квантовій механіці — допоміжна математична функція або оператор, що замінює справжній потенціал у спрощених моделях для опису поведінки частинок (наприклад, електронів у твердому тілі), дозволяючи врахувати складні ефекти (наприклад, відштовхування) у ефективному одночастинковому рівнянні.
2. У обчислювальній фізиці та хімії — ефективний потенціал, що використовується в методах теорії функціонала густини (DFT) для моделювання внутрішніх (остовних) електронів атома, що дозволяє працювати лише з валентними електронами, значно спрощуючи розрахунки електронної структури матеріалів.