1. У реології — властивість деяких неньютонівських рідин, в’язкість яких зменшується зі зростанням швидкості деформації (зсуву), але вони не мають граничної межі текучості, на відміну від пластичних тіл.
2. У медицині та біології — здатність тканин або клітин імітувати пластичні властивості, наприклад, здаватися гнучкими або деформованими за певних умов, без істинної незворотної пластичної деформації.