1. Який має зовнішні ознаки паратаксису (незалежного зв’язку частин складного речення), але за своєю суттю та внутрішніми зв’язками є гіпотактичним (підрядним).
2. У лінгвістиці: такий, що стосується конструкції, де формально рівноправні частини (з’єднані сполучниками “і”, “а”, “та” тощо) насправді перебувають у відношенні логічної залежності (наприклад, причини, наслідку, часу), властивої підрядному зв’язку.