1. У лінгвістиці — частина слова, що нагадує основу за формою, але не є справжньою основою, оскільки не виконує функції носія лексичного значення або не виділяється при словозміні; часто виникає внаслідок оманливої сегментації (наприклад, у словах “ви-снага”, “роз-мова”, де “снага” і “мова” є повнокровними основами, але при префіксації можуть сприйматися як псевдооснови).
2. У морфології — формальний сегмент, що збігається з коренем або основою іншого слова, але в даному слові є лише частиною кореня або утворений внаслідок народної етимології (наприклад, у діалектному “спичак” замість “шпичак”, де “спи-” сприймається як псевдооснова, пов’язана зі словом “спиця”).