1. Умовна, формальна норма, що лише імітує справжній стандарт або правило, часто встановлена для створення видимості порядку чи законності.
2. У лінгвістиці: помилкова або штучно створена мовна норма, що не відповідає природному розвитку мови та реальній мовній практиці, але може нав’язуватися як правильна.
3. У соціології та психології: суспільна поведінкова модель, що офіційно визнається нормативною, але насправді є дисфункційною, хибною або деструктивною для особистості чи суспільства.