Значення
-
Умовна, формальна норма, що лише імітує справжній стандарт або правило, часто встановлена для створення видимості порядку чи законності.
-
У лінгвістиці: помилкова або штучно створена мовна норма, що не відповідає природному розвитку мови та реальній мовній практиці, але може нав’язуватися як правильна.
-
У соціології та психології: суспільна поведінкова модель, що офіційно визнається нормативною, але насправді є дисфункційною, хибною або деструктивною для особистості чи суспільства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. псевдонорма, р. псевдонорми, д. псевдонормі, з. псевдонорму, о. псевдонормою, м. псевдонормі, к. псевдонормо