псевдомономолекулярність

1. Властивість хімічної реакції, яка формально відбувається за кінетикою першого порядку (тобто швидкість реакції пропорційна концентрації лише одного реагенту), хоча насправді в ній беруть участь дві або більше молекул; досягається за умови великого надлишку одного з реагентів, що робить його концентрацію практично незмінною.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |