1. У програмуванні — спрощений, напівформальний опис алгоритму, що використовує елементи природної мови та загальноприйняті конструкції мов програмування для зрозумілого представлення його логіки без дотримання строгих синтаксичних правил конкретної мови.
2. У шифруванні — послідовність символів або код, що лише зовні нагадує справжній шифр або закодоване повідомлення, але насправді не містить корисних даних або маскує інший тип інформації.