1. Математична структура, що узагальнює поняття алгебри, де операції множення (білінійне відображення) не обов’язково є асоціативними, але задовольняють певні більш слабкі умови або тотожності; застосовується в абстрактній алгебрі та теорії алгебр Лі.
2. У фізиці, зокрема в квантовій механіці та теорії суперсиметрії — алгебраїчна система, елементи якої можуть бути як комутуючими (бозонними), так і антикомутуючими (ферміонними), тобто алгебра, що включає градуйовані комутаційні відношення (супералгебра).