1. Який став звичним, звичайним, прийнятим у певному середовищі або для певної особи; що набув ознак звичаю.
2. Який набув ознак звичаю, став традиційним, усталеним (про дії, явища, правила тощо).
призвичаєний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не переступаючи порогу, я відповів, що в цьому немає жодної проблеми, останніми роками я часто спав по кутках на підлозі, я призвичаєний, ти ж знаєш. І взагалі, поїхали додому, подумав, але не сказав, бо ніякого дому в мене немає.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Частина мови: прикментик () |