призволятися

1. (діал.) Дозволятися, бути дозволеним; ставати можливим, доступним для виконання або здійснення.

2. (діал., рідк.) Бути придатним, годитися для чогось; відповідати певним вимогам або обставинам.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |