Древослів

Словник Української Мови

призвіл

[prɪzʋil] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Те саме, що прізвище — спадкова родинна назва, що додається до особового імені для вказівки належності до певної родини.

  2. (заст.) Назва, найменування; ім’я, прізвище.

  3. (заст., перен.) Репутація, слава, відомість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. призвіл, р. призвіл, д. призвіл, з. призвіл, о. призвіл, м. призвіл, к. призвіл

Більше записів