призвідця

1. Той, хто є джерелом, початком чогось; засновник, основоположник (переважно про творців наукових теорій, художніх напрямів тощо).

2. Той, хто викликає, спричиняє якусь подію, явище (часто негативного характеру); винуватець, ініціатор.

Приклади вживання слова

призвідця

Приклад 1:
Перестерігся і Наливайко: на десятьох задніх санях він примостив по ожизі, й тепер кожна ожига дев’ятьма мідними дулами стежила-пасла шляхту, а з нею її призвідця — полковника Буйвіду. У кого, в кого, а в Петра Жбура терпець урвався.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”