Значення
-
Той, хто є джерелом, початком чогось; засновник, основоположник (переважно про творців наукових теорій, художніх напрямів тощо).
-
Той, хто викликає, спричиняє якусь подію, явище (часто негативного характеру); винуватець, ініціатор.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. призвідець, р. призвідця, д. призвідцеві, з. призвідця, о. призвідцем, м. призвідцеві, к. призвідцю