Значення
-
Той, хто є джерелом, першопричиною чогось; ініціатор, зачинатель.
-
У філософії та релігії — першопричина, джерело існування всього сущого; божественна сила, що творить світ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. призвідник, р. призвідника, д. призвідникові, з. призвідника, о. призвідником, м. призвідникові, к. призвіднику