Значення
-
У лінгвістиці — частина слова, що стоїть перед коренем і виражає додаткове граматичне або словотвірне значення; те саме, що префікс.
-
У філософії та логіці — першопричина, початкова основа чогось; те, з чого щось бере початок або виводиться.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. призвід, р. призводу, д. призводові, з. призвід, о. призводом, м. призводі, к. призводе