признаний

1. Такий, що отримав офіційне схвалення, затвердження або високу оцінку від авторитетних осіб, установ, суспільства; загальновідомий і шанований.

2. Той, хто має широку популярність і славу в певній галузі діяльності (про митця, вченого, спортсмена тощо).

3. Юридично встановлений, визнаний законом або офіційною інстанцією.

Приклади вживання

Приклад 1:
А. Блок 1 Не любишь ты припоминаний, Но ты хранишь — я знаю — след Моих стихов, моих признаний, Своих триумфов и побед. А я все тот же — злой, юдольный, Неисправимый фантазер.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Ганкевич доказував, що признаний судом злочинець є непремінно лихий чоловік, котрому не можна ні спочувати, ні помагати, котрого не слід жаліти. X. Б. проводив гуманні погляди на злочинця, звичайні в Росії ще з 40-вих років, і дивувавсь, як Ганкевич, будучи людиною університетського виховання, може таке говорити.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

Частина мови: прикментик () |