Значення
-
Властивість або стан того, що призначене для певної мети, функції, ролі; призначення.
-
(філос.) Ідея про наявність у людини, явища чи предмета вищого, зумовленого провидінням або об’єктивними законами сенсу, мети існування; покликання.
-
(перен.) Внутрішнє відчуття свого життєвого шляху, покликання до певної діяльності; доля.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. призначеність, р. призначеності, д. призначеності, з. призначеність, о. призначеністю, м. призначеності, к. призначеносте