приз

1. Нагорода за перемогу або успіх у змаганні, конкурсі, лотереї тощо, що може мати грошовий, матеріальний або символічний характер.

2. Трофей, кубок або інший символічний предмет, що вручається переможцю змагань (наприклад, у спорті).

3. У переносному значенні — щось дуже цінне або бажане, що отримано як результат зусиль, удачі.

4. Застаріле значення: видобуток, здобич, захоплене у ворога майно (частіше у множині — “призи”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Так, перший приз за перемогу в різних конкурсах — фотопортрет голови! Шкода, що не збереглася в мене програмка ювілейних урочистостей (у передчутті чергового обшуку в 70-х я десь так капітально її заховала, що вже й не знайти) — то був інтелектуальний гумор високої проби.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Поздоровкавшись з па­ном хо­рун­жен­ком i по­сi­дав­ши у ха­тi, от на­шi i роз­го­во­ри­лись про­меж се­бе i приз­на­лись, що ще й батьки їх про­меж се­бе дру­жи­ли, то i їм тре­ба не цу­ра­тись один од­но­го. Да­лi хо­рун­жен­ко пи­тав па­на сот­ни­ка, що ку­ди йо­го бог не­се i за­чим?
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Частина мови: іменник (однина) |