1. (про час, подію) Настати, наступити, статися в певний момент; випасти на частку когось, чогось.
2. (з інфінітивом) Виявитися потрібним, необхідним; стати в пригоді, знадобитися.
3. (кому, на що) Бути придатним, відповідним за розміром, формою; підходити.
4. (на кого, на що) Припадати, доводитися (про кількісне співвідношення).
5. (з часткою “би” та інфінітивом) Вживається для вираження необхідності, належності або неможливості уникнути чогось; доводиться, випадає.