Словник Української Мови
Буква
1. Чоловік, який після одруження переходить жити до родини дружини, у її хату; той, хто прийнятий у сім’ю нащадків, зять, що мешкає при тещі.
2. Заст. Той, кого прийняли в сім’ю на правах сина; прийманець, названий син.
3. Заст. Той, хто пристав до чужої родини, роду, громади; прийшлий, прибулий.
Приклад 1:
), що її улюблений приймак Іванко, якого вона, баба Тася, з копіткою посвятою втаємничила в усі свої законні й дещо менш законні ґешефтярські справи, раптом, — не інакше, як під впливом навісної Славки Бузик, що затялася звести Іванка з розуму, почав збочувати на манівці, замість допомагати бабі провадити складніші, нехай дещо й ризикованіші, ніж звичайно, — а хіба саме життя не суцільний ризик? — маніпуляції, що їх лише дурбаси й істоти з виїденим серцем називали якоюсь там контрабандою, з чого, не від речі сказати, користала не тільки баба Тася, а й щонайменше третина Хусту, — а баба Поліцарка нарікала (чи це крізь напівпрочинені Двері до батьківського кабінету, що раптом виплив з глибин Онуферкової пам’яті, вуйко Адріян нарікав батькові на свою одиначку Зірку, що одружилася з ненависним, пихатим чужинцем, забувши остаточно, чия вона дочка, і це тихе вуйкове нарікання в Онуферковому вусі перетворилося на гучне нарікання баби Поліцарки?)
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Заспiвають, запишуть нащадки: був Приймак i Буденний, i були — тисячi, тисячi, тисячi… …Палали панськi маєтки, тiкали пани. Iшли червоногвардiйцi — з заводiв, з шахт, з Донеччини, з Криворiжжя.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”