приїзд

Приклад 1:
Як на мене, тут давався взнаки ще й явний елемент високої платонічної закоханости не тільки в поезію, а й у людину: кожен його приїзд, кожен знак уваги — як світло у вікні. У щоденнику з його подекуди збереженою юнацько-сентиментальною, «альбомною» фразеологією («обожнюю», «в душі ношу») це дуже відчутно, хай і поміж рядками… Перегодом, згадуючи свої почуття під час перших відвідин Тичиною Вінниці, називає їх «симфонією».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Тепер усі вони повиходили на берег, бо серед тихесенького життя сумирного, самітного Туапсе приїзд пароплава, що три рази на тиждень прйвозить пошту, себто вісті з покинутої Росії, та й спиняється в Туапсе не більше як на годину, — той приїзд є подія великої ваги, і всім цікаво подивитися, як Туапсе на годину відживає та починає кишіти, немов дрібна комашня. А з пароплава, що наближався, пасажири, повиходивши на чердак, любувалися на гарненьке містечко, що над ним на шпилі ефектно панувала церква з особливо ефектним хрестом, складеним із дзеркального скла.
— Тютюнник Григорій, “Вир”