Значення
-
Властивість або якість того, що приємне; те, що викликає задоволення, позитивні емоції, відчуття втіхи.
-
Конкретна річ, обставина, подія або вчинок, які спричиняють таке відчуття.
-
(у множині) Задоволення, розваги, приємне проведення часу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приємність, р. приємності, д. приємності, з. приємність, о. приємністю, м. приємності, к. приємносте
Приклади з художньої літератури
-
Кинутися на коліна під поглядами завканца й сторожа і шкребти, дряпати що є сили цю брудну вонючу підлогу? Кожна баба вимиє її за годину, а вона буде вовтузитися цілий вечір, та й добре не змиє. Зробити їм цю приємність? Цей театр?— Олена Теліга