приятельство

1. Взаємні дружні стосунки між людьми, що ґрунтуються на симпатії, довірі та спільності інтересів; товаришування.

2. (заст.) Об’єднання, спілка, товариство (переважно з політичними, релігійними чи іншими цілями).

Приклади вживання

Приклад 1:
І приятельство, — сказав Лащ і з тими словами встав, вхопив в руку здорову пляшку горілки і високо підійняв її вгору над своєю головою, — In vino est veritas! — обізвався Остророг.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |