приятель

[prɪjɑtɛlʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Людина, з якою пов’язані дружні, товариські стосунки; друг, товариш.

  2. Заст. Коханок, парубок або чоловік, з яким перебувають у любовних стосунках (зазвичай без наміру одружуватися).

  3. Перен., розм. Про те, що часто супроводжує когось, постійно знаходиться поряд або легко вступає з кимось у контакт (наприклад, про почуття, звичку, предмет).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приятель, р. приятеля, д. приятелеві, з. приятеля, о. приятелем, м. приятелеві, к. приятелю

Більше записів