привиклий
[prɪʋɪklɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який звик до чогось, пристосувався до певних умов, обставин або дій; звичний.
-
(у граматиці) Дієприкметник минулого часу від дієслова «привикнути».
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. привиклий, р. привиклого, д. привиклому, з. привиклого, о. привиклим, м. привиклім