прив'язка

[prɪʋ'jɑzkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “прив’язати” — з’єднання, кріплення одного об’єкта до іншого за допомогою мотузки, шнура тощо для обмеження руху або закріплення на певному місці.

  2. Те, чим щось прив’язано (мотузка, ланцюг, ремінь); елемент кріплення.

  3. У переносному значенні — сильний емоційний зв’язок, відданість, відчуття близькості до когось або чогось (наприклад, до рідного місця, людини).

  4. У техніці, програмуванні, геодезії тощо — встановлення зв’язку, співвідношення між об’єктами, системами або їх параметрами; прив’язування координат, даних до певної точки відліку, системи чи події.

  5. У фінансах та економіці — встановлення стабільного співвідношення між вартістю національної валюти та валюти іншої країни або міжнародної розрахункової одиниці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прив'язка, р. прив'язки, д. прив'язці, з. прив'язку, о. прив'язкою, м. прив'язці, к. прив'язко

Більше записів